Ботанічна памятка природи “ВИСОЧАНСЬКІ ДУБИ”
Оголошена пам’яткою природи 2018 року, хоча роботи над її створенням почались ще в 2016 році. Це ділянка площею 1.2 га де зростають шість вікових дубів. Висота дерев становить 18-23 метри, а окружність стовбурів від 260-582 см. Вік дерев від 200-350 років. Дуб звичайний — вид, який зростає на території Європи від Скандинавських лісів до степової зони, де зустрічається у річкових долинах. Висота дерева може сягати 40 метрів, а вік- до 1000 років.
Колись величезні за площею діброви, що вкривали майже всю Європу, з часом катастрофічно зменшились і у даний час збереглись у вигляді клаптиків раніше могутніх та величезних лісів. Старі дубові ліси та дерева майже не збереглися. Нині таких дерев в Україні- одиниці. Частка дубів в українських лісах постійно зменшується в результаті надмірної експлуатації лісових ресурсів та несприятливої екологічної ситуації. Багато тварин різних груп в Україні повязані екологічними звязками з дубом. У звязку з цим збереження даного виду є актуальним питанням у галузі охорони природи, яке може бути вирішене, в тому числі, шляхом творення обєктів прородно-заповідного фонду.
“Височанські дуби” є прикрасою околиць нашого міста і слугує місцем існування для багатьох видів комах та гніздування птахів. Навесні тут масово зацвітає підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), що занесений до Червоної книги України. Окрім того, на території памятки цвітуть інші ранньовесняні квіти: проліска дволиста, первоцвіт весняний, печіночниця благородна, пшінка весняна, барвінок малий. Поруч вікових дерев зростають молоді екземпляри дуба різного віку, акації, липи ( дві з яких є віковими)Тваринний світ представлений синицями, дятлами, сойками, дроздами, повзиками, тощо. Тут же проживає декілька сімейств білок.
Дуб- найвеличніше дерево української природи, оспіване у народних піснях та легендах, шановане нашими предками у давнину. Охорона вікових дерев в Ураїні сягає ще княжих часів. Так, у збірнику норм права “Руська Правда” Ярослава Мудрого існували положення про охорону рідкісних, переважно мисливських звірів, і памятних дерев. У статті 73 збірника записано: “ Якщо хтось зрубає дуба з позначкою або не межі, той заплатить дванадцять гривень штрафу”. Гетьман України Богдан Хмельницький, І.Скоропадський, Д.Апостол указами та універсалами забороняли вирубування вікових дубових лісів.
На початку ХХ століття в Галичині вченими біологами ( товариство “Пласт” польське товариство натуралістів ім. Коперника у Львові.) була проведено інвентаризацію та опис вікових дерев. У 1937 році Наукове товариство ім. Шевченка у Львові приступило до обліку та перепису вікових дерев у Західній Україні. В 1930-тих рр. Митрополит Андрей Шептицький видав указ, який забороняв рубати вікові дерева на території митрополії, біля церков та монастирів, а також поінформував священників збирати через парафіян відомості про вікові дерева та передавати в НТШ.
Європейські країни з сильними природоохоронними традиціями вже у 17 ст. провадили заходи із збереження вікових дерев. Під охороною були навіть пні вікових дерев та мертві стовбури, в природоохоронних журналах публікували некрологи про загибель вікових дерев. В той час з’являється науково-популярна література, присвячена охороні та опису вікових дерев.
Результатом багаторічної праці кількість вікових дерев, що взяті під охорону в деяких європейських державах, нараховує десятки тисяч, в той час, як в Україні — лише 3000 . Наявність заповідних меморіальних дерев важлива для виховання у населення поваги та дбайливого ставлення як до природи взагалі та і до об’єктів природно-заповідного фонду зокрема. Вікові дуби мають важливе значення в науковому, естетичному та краєзнавчому аспектах. Один з дубів, що зростає в діброві, має обхват стовбура 582 см і є найстарішим деревом м. Калуша і ймовірно району.
